Ще з давніх-давен образ міфічного лева-стража, втілений у скульптурах, є невід'ємним атрибутом буддистських храмів і багатьох сакральних споруд у країнах Північно-Східної Азії. Справа в тому, що в цих скульптурах прихований особливий метафоричний зміст: лев символізує успіх і могутність, силу та владу, вважається захисником Закону.

Китайські кам'яні Леви FOO, які ще називають левами Будди, левами-вартовими або SHI (кит. «лев») — це образ у китайському класичному мистецтві, символіці та міфології, якому завжди приписувалася велика сила. Часто їх зображували як парних статуй перед воротами палаців, храмів та інших священних місць. Дуже важлива роль статуях віддавалася деталям, і з них мала своє значення. Зазвичай лев-самець стояв праворуч, поклавши праву лапу на кулю з візерунком "квітка життя", а зліва була левиця (теж з гривою), що захищає лапою дитинчата. Вважається, що самець охороняє будівлю, а самка уособлює тих, хто живе всередині. У парі глибока символічність цих скульптур простежується ще чіткіше.

Хоча практично у всіх країнах Азії ці скульптури схожі і мають майже однакове значення, японський лев, а точніше – KOMAINU, знайшов і свої власні способи зображення та традиції. Як ви вже зрозуміли, у японській міфології це і собака, і лев в одному тілі. Їхня основна містична роль полягає в тому, що вони захищають від злих духів.

Подібні скульптури досить поширені у Японії. Наприклад, пара таких собако-левів так само традиційно прикрашає входи до святилищ Сінто та буддійських храмів. У Японській традиції розкрита і закрита пащі левів відповідають руху губ при проголошенні мантри «ом». Це символізує життя (вдих) та смерть (видих). Як правило, леви-вартові розташовуються по обидва боки входу до святилища.

KOMAINU можуть мати відмінні риси залежно від регіону. Найбільш відомі — це стилі Окадзакі, Едо та Ідзумо. Так, особливість Ідзумо полягає в тому, що фігури не сидять, а готові до стрибка. Стиль Едо характеризується широко відкритими очима, густими бровами та хвостом-пензликом. А відмінна риса Наніва - KOMAINU, що притримує лапою невелику кулю — символ знання, що несе світло в пітьму і виконує бажання.

Цікаво, що в Індії, де водиться азіатський підвид лева, храми охороняють справжні постаті левів. Коли ця традиція Буддизму прийшла до Китаю, то в якості натури для статуй використовували собак чау-чау, які по-китайськи називаються сунши-цюань, «косматий левовий собака». Так і виник образ міфічної тварини, що поєднує якості лева та собаки.